Вірші Анатолія Поліщука
Замучився я про війну писати,
Так миру хочеться в душі й Різдва,
Щоб сина обняла щаслива мати
І про любов лунали лиш слова.
Колядка
В Віфлеємі у яселках народився Божий син.
Пеленала Його Діва, з неба линув передзвін.
Посміхнулося Малятко і тепло прийшло й любов.
Закружляла зима в святках, до нас Син з небес зійшов.
Пастушки і янголята все сплелось у вернісаж.
Звеселяє зірка свято, колоритний антураж.
У ногах волхви зі сходу, у руках у них дари.
Бог дарує нагороду, спів доноситься згори.
Спить Дитятко у Марії, у її благих руках.
У цю ніч збулися мрії, радість й танці в небесах.
Віфлеємська зірка вийшла і горить до наших днів.
І дійшла блаженна вістка, й Різдвяний із нею спів.
Народилось Янголятко, народився Божий Син.
У земних й небесних святках линув, линув передзвін.
Слава Богу, слава Сину, слава Трійці осяйній.
Спить Ангелик у Матусі… Наш уклінприйми земний.
Колядка
Загорілася зоря у цю ніченьку,
Народилося Дитя тай при свічечці.
ПеленалиЯнголяМами рученьки,
І схилялися до снуїї віченьки.
Пастушки прийшли до ясел, помолилися,
Дивувались Ангелятку і вклонилися.
Свята Матір, свята Божа усміхнулася,
Як та свічка, як та гожа осяйнулася.
Засвітились, мов зірки, світлі Ангели
Опустились до землі всі Архангели.
Бо у яслах спить Дитя, Боже Сонечко,
Заглядають три волхви у віконечко.
Три царі прийшли до ясел, помолилися,
Дивувались Ангелятку і вклонилися.
Свята Матір, свята Божа усміхнулася,
Як та свічка, як та гожа осяйнулася.
Відбулося і збулось, як написано,
Старим Йосипом Дитя заколисано.
А у небі різдвяна світить зіронька,
Із Різдвом у нас росте в Бога віронька.
Три царі і пастушки в яслах помолилися,
Дивувались Ангелятку і вклонилися.
Свята Матір, свята Божа усміхнулася,
Як та свічка, як та гожа осяйнулася.
30.12.2014. р.
—
Замучився я про війну писати
Замучився я про війну писати,
Так миру хочеться в душі й Різдва,
Щоб сина обняла щаслива мати
І про любов лунали лиш слова.
Замучився я думати про рани,
Про смерть, що віхолою в край зійшла.
І бачити, як плачуть ветерани,
Й без батька в світ приходить немовля.
Замучився дивитися на тіні,
Що світло денне хочуть затемнить.
За ті часи загублені безцінні
Й розірвану тонку духовну нить.
Замучився, та бачу, що ще мушу,
Бо залпи в часі линуть тишини.
Пишу і розриваю словом душу.
Верніться з миром всі з війни сини.
02.01.2014 р.
—
Про книгу
Книгу я відкрию –
Світло навкруги,
Сонечко там гріє,
Поле та луги.
Прогорну сторінку –
Море, кораблі,
Пісенька барвінку –
Радісно мені.
Потону в рядочках,
Золотих словах,
Вишеньки в садочках,
На гнучких гілках.
Небо синьо-біле,
Хмари в небесах,
Королівство ціле
У моїх книжках.
У своє серденько
Книгу покладу,
На душі тепленько,
Книгу я люблю.
14.09.2009 р.
—
