Юрій Щербик. Нове з-під НЕБА ДОНБАСУ

Березень 21, 2018

2222

Вірші Юрія Щербика без ретуші..
Коротка передмова.
У 2014 – 2015 р.р. Ю.Щербик – воїн ЗСУ, учасник АТО.
У 2016 році видає першу збірку віршів «Небо Донбасу».
2017 р. – вийшла з друку збірка «На лінії невидимих фронтів». (купити на сайті видавництва)
Паралельно займається волонтерством та творчою діяльністю. Як автор-виконавець
стає учасником та лауреатом багатьох фестивалів авторської та патріотичної пісні. Найвідоміші: «Оберіг» 2017р. м.Луцьк. «Пісні народжені в АТО» 2017 р. м.Дніпро.
2018-тий рік – знову воїн ЗСУ.  На цій сторінці у читача є можливісь ознайомитись із віршами Юрія Щербика, які пишуться у теперішньому часі. Найновіше з передової…

P.S.   Варто зазначити, що такі слова, як: росія, москва, кремль, путін… похідні від них та інші, які мають відношення до «старшого брата» автор пише з малої літери не помилково, а ПРИНЦИПОВО.

Ця війна – ніби снайперів гра:
Наче спорт – лиш мішені… живі…
Вже знайшовся б стрілець у «москві» –
Той, що «путіну» скаже: «Пора!»…
18.04.2018 Ю. Щербик.

Хтось брехні оголошує страйк,
Хто сильніший – іде вже війною
Проти неї… І ти можеш лайк
Тут поставити лиш… чи, як зброю
Мати скріз із собою й нести
Чесне слово(!), бо правду хтось має
Захистити… «антихрист» хрести,
Хай цілує… Бог бачить та знає,
Що порожній той жест… Як колись,
Не ведись на байки псевдобрата.
Ти на справи його подивись:
Кожна – злочин. Не бійся це знати!

15.04.2018 Ю. Щербик.

33333

Зросла, спочатку, в душах і серцях
Звичайна лінь… а там у ріст пішла
Уже й байдужість… Вбила перший цвях
Якраз вона у мрію, що була
Знайома вже на дотик і на смак –
Та мовив слово заздрістний «сусід»:
– Свободу не дарують просто так…
За неї треба битись! Дивний світ,
Здавалося б, розумний… та чомусь
Живе неначе дика звірина,
Що все лише полює… Не здаюсь
Борюсь і я за волю, хоч ціна
Її росте постійно, а життя
Не варте геть нічого… Так було
Не завжди: жаль, що в душах і серцях
З байдужістю і звірство проросло…

14.04.2018 Ю.Щербик.

 …

Весна! Став «клас»!
Нарешті сонце світить
Та гріє нас!
Розквітнув дійсно квітень!
А день новий 
Додав світлину свіжу –
Христос живий!
І ПАСКА – це не їжа!

Ю. Щербик.
8- ме квітня 2018 р. – Великдень!

Знов світлиною неба Донбасу
Поділюся з тобою сьогодні!
Це Господь цю величну окрасу
Дарував для Землі! Великодніх,
Подарунків не маю від себе…
Лиш думки… Не чекаю везіння;
Знаю, можу утішити Небо,
Як Христове Святе Воскресіння
Я до серця пущу… Як наповню
Спраглу душу любов‘ю та світлом,
Як своє воскресіння духовне
Тим наближу – Бог буде радіти!

Ю. Щербик.
7-ме квітня 2018р.

Може, друже, здивую тебе я,–
Із малого зростає велике…
А сьогодні й копати траншеї –
Справа честі! Щоб «братство» дволике
Не пройшло… українець лакеєм,
Щоб не був у кривавого ката –
На Донбасі хтось риє траншеї…
Більш нічого не буду казати…

01.04.2018 Ю. Щербик.

Тут не пройшов торнадо,
Це не природи злочин:
«путін» сказав: «Так надо!».
Здався «проффесор»: «Хочеш?
Добре, віддам країну».
Тільки вона повстала!
Плата за те – руїни,
Долі, що їх зламала
Ця «не війна», ще й землю
Нашу привласнив злодій.
Міг би – спалив би «кремль» я
Той, що життя на сході
Все таки вбив, частково.
Каже: «Заради миру!»
Каже: «російську мову
Так захищав… та віру».

01.04.2018 Ю. Щербик.

Кажуть уже після Стрітення
Влада приходить весни…
Кажуть: «Немає війни».
Тільки вже людям та світу я
Вірю не дуже… Вони,
– Ще перемир’я невтрачене, –
Кажуть,… а куля була,
Мабуть, не зла, бо пройшла
Повз… Вірю більш у побачене –
Досі… немає тепла.

24.03.2018 Ю. Щербик.

Нема нічого кращого, як впасти
В обійми ніжні спального мішка.
Мій сон та дійсність: два світи-контрасти.
І це вже добре… Правда, річ тонка
Той сон солдатський тут, на перехресті
Війни та миру, де безжальна мить
У сни стріляє й каже: «Служба – хрест твій!
Вставай «Укропе», «сєпар» вже не спить»…
18.03.2018 Ю. Щербик.

Він не воскрес – той натовп не вмирав,
Якому лиш видовищ треба й хліба…
Це саме він те «розіпни» волав,
Наївшись перед тим і хліба й риби…
На лад новий про долю, що гірка 
Завів мотив… «Братерської любові»,
Шукаючи, кричав: «Введи війська!».
І знову, як тоді… напився крові…

17.03.2018 Ю. Щербик.

 

Про вибори без вибору…

Якщо нам кажуть: «Под одну грєбьонку
Не надо всєх чєсать»… візьмімо два
Тих гребінця, в Оленки та в Альонки;
Чи не росія, глянемо, бува,
Їх виробник? Китай. Китай –нормально:
Ті «рашу» вже беруть і без війни…
Та я про інше. Хто такий Навальний
І наші знають, знають і вони…
То що там ще «чесати»? І хватило
Якраз тих двох китайських гребінців…
Хтось скаже: «Є Собчак ще, інші сили… »
Звичайно є. У виборі ж шляхів:
Їх тільки два, чи ніби два… бо дуже
Вже мало тих, хто хоче перемін.
Та й знов на трон хтось сяде , хтось – в калюжу.
«Цой жив!» – не діє… Вмер вже вкотре він…

17.03.2018 Ю. Щербик.

Рано жити майбутнім –
Ще воно не прийшло…
Січні змінюють грудні
Рік за роком… тепло,
Ніби прийде з весною,
Тільки щось… та й не так…
Знаю, нам би з війною
Покінчити… На смак,
Те прийдешнє пізнати,
Щоб змогли і вони –
Українські солдати,
Що вернуться з війни…

11.03.2018 Ю. Щербик.

Про перемир’я я пісню хотів написати.
Тільки-но справу оту, миротворчу, почну –
Ворог зросійщений знов починає стріляти.
Вибачте, й далі писатиму ще… про війну…

07.03.2018. Ю. Щербик

Ось і знову весна! Не вірю
Ні собі, ні рокам, що кажуть:
– У минуле твоє пішла вже
Сорок восьма зима… У вирій,
За птахами і я, бувало,
Вирушав та пізнав, що тіло
Чужина та, якщо і гріла –
Душу – ні… а вона чекала
Наче ліків тепла частину
І для себе… Років минулих
Запитаю: “Невже забули?
Я і досі ще той хлопчина,
Що любив у футбол пограти
Та у книгах шукав розраду…
Сорок восьма зима… і правда,
І не зовсім, бо знає дати
Календар та йому ніколи
Не відчути мій стан душевний…
Суть у ньому! А ще я певний,
Що життя – це найкраща школа!”
01.03.2018. Ю. Щербик


P.S. Тому, що я маю друзів, які навіть без підказок Фейсбука знають коли у мене День народження я вирішив, що не буду намагатись заховати шило у мішку… і зроблю цю публікацію: дві світлини із часовим інтервалом у 40 років… та вірш-роздуми написаний у переддень чергового дня, що рахує роки. Наперід дякую за вітання! Усіх вітаю із початком календарної весни! Ще трохи і прийде весна справжня! Тепло та світло нехай будуть завжди у Ваших серцях та домівках!
“ … ще той хлопчина…” Ю.Щербик.

Важливих справ не відкладай на потім,
Бо потім час підкине щось нове
І у житті суєтному польоті,
Відкладене оте, як неживе,
Нагадує про себе вже не часто.
Дивись, уже… і спалено мости…
Було лише… сказати слово вчасно.
Не відкладай на потім те «Прости!».

18.02.2018 Ю.Щербик.

Нема питань: куди подіти вечір,
Себе, свій час, в яку загнати нішу?
Патрони є, і бронік ліг на плечі…
У зоні цій, у “сірій”: рідкість – тиша.
Не склались тут із тишею стосунки
У вечорів, у ночей… а світанки,
Бува, і нам виписують рахунки
За те, що теж не граєм у “мовчанку”…

Ю.Щербик 11.02.18.

День народження першого січня –
Двох початків красиве злиття –
Це дарунок і натяк: життя,
У якому і казка і пісня
Можуть бути з людиною поряд
Часто-густо, але не весь час…
Світ мінливий, у нім є і горе.
Буде бити життя, і не раз…

– А де біль, там вже дійсно не казка.
Там, де сум не до пісні уже, –
Скаже хтось. Заперечу: «Невже?
Спів є скрізь, бо на те Божа ласка!
Пісня настрої має ті ж самі,
Про такі ж розповість почуття,
Що й молитва… Співають у храмі
Навіть як хтось покине життя…»

Все минає… молитва ж та пісня
Як духовні частиночки нас –
Нероздільні! Сьогодні для вас,
Для народжених першого січня,
Світ співатиме оди й балади,
Даруватимуть люди тепло!
Ну а завтра, щоб там не було –
Нероздільне – хай душу розрадить!

Ю.Щербик 01.01.18

111

Оновлено: Квітень 18, 2018