Вірші Ольги Оліфирук
Пропонуємо Вам ознайомитися з віршами Ольги Оліфирук, Ольга Іванівна – жінка з великої ЛІТЕРИ,педагог, в душі поет, небайдужий громадянин України
Любов – мірило нашого життя
Любов рухає Сонце і світила,
Любов запалює зірки на небі.
Любов – це неземна є сила,
Любов – найбільша у житті потреба.
Любов дає нам Віру і Надію,
Любов дає нам Вічність у житті.
Любов окрилює і здійснює всі мрії,
Любов нікого не лишає в самоті.
Любов – це наше Щастя, Диво,
Любов – це ніжність, радість, майбуття.
Любов в житті – це успіх особливий,
Любов – мірило нашого життя
.
Україна стане вільна
У вогні палає Україна,
І в бій ідуть її сини,
Вона ж для нас – одна-єдина,
То ж будем край свій боронить.
До нас ізнов прийшов фашист,
І треба битись до загину.
Народ вкраїнський має хист –
Щиру любов до України.
Знов над землею смерч повис,
Що убива дітей країни,
За них, матусю, помолись,
Щоб у бою ніхто не згинув.
Іде у бій сепаратист,
І нищить землю без упину,
Та вірим, кожен терорист
В бою пекельному загине.
Ми віримо у вас, бійці,
Бо ви є справжні українці,
А всі безбатченки оці –
У краї нашім є чужинці.
То ж хто до нас з мечем прийшов,
Той і від меча загине.
Народ звільниться від оков,
І стане вільна Україна!
Іде війна
Іде війна і гинуть на ній люди,
І ллються сльози наших матерів,
І скільки ще тривати вона буде.
І скільки ще терпіти Бог велів.
Іде війна, воює брат із братом,
Там гинуть діти, матері, жінки,
І Україна повниться розбратом,
І все під тиском вражої руки.
Іде війна, стріляють кулемети,
Гримлять гармати, всюди шквал вогню.
Життя людей у мить широколету
Зникає безвісти і гине на корню.
Іде війна і ворог наш лютує,
І з кожним днем примножує смертей,
Та в кожнім тілі в серці кров пульсує,
Життя людске сьогодні – це трофей.
Іде війна і нищить наші мрії,
Втопити в крові хоче наш народ,
Та нас не знищити, бо маєм ми надію,
І досягнемо ми своїх висот.
Молитва
Господи, прошу, допоможи,
Припини війну і лихоліття.
Україну нашу збережи,
Залиши її, Ти, нашим дітям.
Господи, дай розум всім мужам,
Тим, що володіють цілим світом.
Збережи життя Ти усім нам,
І зроби, щоб завжди воно квітло.
Господи, Ти знаєш, що війна –
Непоправна смерть і більш нічого.
І до Тебе голос наш луна:
Просимо Твоєї допомоги.
Люди! Нам залишилось одне:
В господа просити допомоги.
І тоді страхіття це мине,
Якщо будемо молитись Богу.
Боже мій, молюсь до Тебе я,
І прошу Твоєї допомоги,
Тільки воля Божая Твоя
Може дати все або нічого.
Молюсь за тебе, Україно!
Молюсь за тебе, Україно,
За весь народ твій я молюсь.
З’єднайсь навіки воєдино,
Моя ти славна, рідна Русь!
Коли загоїш свої рани,
Моя сплюндрована земля?
Коли позбудешся тиранів,
Що нищать наших соколят?
Коли позбудемось ми болю
В своїх знесилених серцях?
Коли здобудем сою волю,
І радість матимем в очах?
Молюсь за тебе, Україно!
Молюсь і вранці, і вночі,
Мій голос аж до Бога лине,
Щоб швидше зникли палачі.
О. Боже, зглянься ти на нами,
І землю нашу збережи!
Ми так пишаємось синами,
Що захищають рубежі.
Молюсь за тебе, Україно!
Молюсь за все твоє єство!
Ти для всіх нас – одна-єдина,
Ти є наш Храм і Божество!
Наша надія – Бог
О, як руйнують людям душі,
Одним лиш розчерком пера,
Хоч знають, душі є всесущі,
І їх не взяти на «ура».
Як швидко всім виносять вирок,
І знають: що, кому й за що,
Хоч в вічі дивляться так щиро,
Людей не мають ні за що.
Та є один суддя на світі
Ісус Христос, Святий Отець,
І лише Він може щомиті
Зробити нам усім кінець.
Ото ж не біймося нічого,
Пройде увесь цей єралаш,
Лише надіймося на Бога,
Бо Він один – Спаситель наш.
***
Ми не належимо собі
Ми не належимо собі,
Бо всі залежимо від когось,
Живем в постійній боротьбі,
І всі ідем кудись, до чогось.
Ми не належимо собі
У цьому лихолітнім світі,
І старші люди й молоді
Ждуть вільної своєї миті.
А Мить – то є наше життя,
А вже яке воно, хто знає,
Йому немає воротя,
Воно, як факел, вмить згорає.
То ж бережім своє життя
І станьмо ми самі собою.
Щоб мати краще майбуття,
Ми душі не ділім надвоє.
***
Жінка ( цей вірш для Вашої дружини)
Жінка – то велика сила,
Жінка – то краса й любов.
Жінка – ц життя є крила,
Що несуть нас світом знов і знов.
Жінка – мати, донечка, дружина,
Подруга, сестра і справжній друг.
Жінка – це краса одна-єдина
І немає кращої навкруг.
Жінка – дому свого Берегиня,
Жінка – це безмежний світ.
Жінка – це Мадонна, це Богиня.
Вона є і буде сотні літ.
***
Надія
О, як важко жити у цьому світі,
Коли ти ніхто і ти нічия,
Як важко ламати ці стіни граніту,
Щоби назвати себе просто «я».
Хоч маєш талант й відповідну освіту,
Як мало цих мірок у нинішній день,
Ти мусиш дерзати, постійно творити,
І мало ймовірно, що ти вподобень.
Ото ж я постійно надіюсь на Бога,
Бо знаю, що Він лише мій захисник.
Я вірю у Нього й не боюся нічого
Сьогодні і завтра й повік.
***
Я вірю у майбутнє України
У нас одна на світі є країна,
Що вабить нас з усіх-усюд,
Це наша славна ненька – Україна
І її славний український люд.
Вкраїна наша відбулася як держава,
І визнана у багатьох світах,
І наш народ є України слава,
Що з року в рік росте в наших очах.
Я вірю у майбутнє України,
Я вірю в той прийдешній час,
Коли відчую, що я є людина,
І не належу ні до яких мас.
Ольга Оліфирук