Незламні герої – СУПЕР! ХІТВ – бути!!!

Червень 21, 2017

00 collage

Ніна Григорівна Немировська, редактор-волонтер видавництва волонтерів ВКФ “Мрія”, яке готується до чергового перевидання літопису про колишніх курсантів, героїв-танкістів Харківського інституту танкових військ “Незламні герої“, успішно презентованого 2 червня 2016 року на факультеті військової підготовки імені Верховної Ради України Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” і 16-го листопада 2016-го року, в Нововолинській центральній міській бібліотеці, разом із відомим харківським інженером-конструктором танків КБ ім. О.О. Морозова, ветераном бронетанкової справи, науковцем, Юрієм Івановичем Кістерним, розповідають про традиції Харківської школи підготовки командирів-танкістів. Як в житті буває? Інститут знищували, а кількість героїв серед випускників ХІТВ все збільшується і збільшується!

Ніна Немировська, працівник ЗСУ,

член Національної Спілки журналістів України

Юрій Кістерний, працівник ЗСУ, інженер-науковець м. Харків

Харківська школа підготовки командирів танкістів

Зі сходу України щодня надходять тривожні звістки про дії бойовиків, про втрати військових і мирних жителів… Але сьогодні трапилася приємна інформація у газеті «Народна армія» про відновлення Харківського інституту танкових військ.

Три роки війни… Три тривожних роки, адже ТАМ воюють і захищають нас наші колишні курсанти, вихованці колишнього Харківського інституту танкових військ, а нині факультету військової підготовки ім. Верховної Ради України Національного технічного університету «ХПІ». Там, на передовій, сьогодні несуть службу офіцери нашого ВВНЗ, безпосередньо там проходять практику нинішні курсанти…

За ці три роки війни несподівано зріднилися долі наших захисників і мирних харків’ян, які від початку війни в найстрашніші її моменти за найтяжчих умов поспішали надати допомогу «танчикам», так ніжно вони назвали офіцерів танкістів, які починали свій шлях у Харкові… Аксіомою стало найперше прийти на допомогу до тих, хто далеко від домівок – 24, 80, 72, 30 омбр, 128 гомбр та ін.

Харків’яни пишаються, що зі стін їхнього колишнього ВВНЗ вийшли мужні воїни захисники – четверо Героїв України, які отримали військову освіту за часів незалежної Україні: Героєм України, кавалером ордена Богдана Хмельницького II і ІII ступеня генерал-майором, начальником штаба – заступником командувача високомобільних десантних військ Збройних Сил України Ковальчуком Андрієм Трохимовичем (1997 р. випуску, командний факультет); Героєм України, кавалером ордена Богдана Хмельницького II і ІII ступеня майором, командиром танкового батальйону Межевікіним Євгеном Миколайовичем. Двоє Героїв України нагороджені, окрім того орденом Богдана Хмельницького ІII ступеня, родом із Харківщини, вони ціною власного життя врятували життя пораненим українським бійця під донецьким аеропортом, двоє «кіборгів», відомих далеко поза межами України – капітан Олександр Лавренко і капітан Сергій Колодій. Цікаво, що троє останніх Героїв з інженерною базовою освітою випуску 2004 року відзначилися на командних посадах.

Про Олександра Лавренка заступник командира 17 танкової бригади, його колишній командир, підполковник Дмитро Кащенко (позивний «Кащей») згадує, як про унікально талановитого, природженого до військової справи, фахівця.

Харківський інститут танкових військ до його свідомого знищення, як і знищення Збройних Сил України, дав українському війську справжніх офіцерів. Їх держава відзначила як незламних героїв захисників своїми нагородами – кавалерів орденів Богдана Хмельницького II і III ступенів: генерал-майора ЗСУ командувача Оперативного командування «Захід», Павлюка Олександра Олексійовича (1991 р. випуску, командний факультет), підполковників Дмитра Валерійовича Кащенка (2001 р. випуску, командний факультет) і Олександра Сергійовича Мороза (2005 р. випуску, командний факультет), посмертно нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ступеня, Орденом «За мужність» III ступеня підполковник Яжук Микола Петрович (2002 р., командний факультет), колишній командир 92-ї бригади, нині начальник навчального центр «Десна», легендарний «Вітер» – полковник Ніколюк Віктор Дмитрович (1996 рік випуску, командний факультет), нагороджений Орденом Богдана Хмельницького ІII ступеня та орденом Данила Галицького.

Орденом Богдана Хмельницького III ступеня окрім того нагороджено 55 колишніх випускників ХІТВ, зокрема генерал-майор Мікац Олег Михайлович (1997 р., командний факультет), полковники, випускники 1994 р. випуску (командний факультет) – Винокуров Дмитро Валерійович та Лановейчик Олександр Петрович; Народний Герой України, підполковник Драпатий Михайло Васильович, нині командир 58 омбр та десятки інших славних українських офіцерів.

14 колишніх випускників за вірність народу України отримали Орден «За мужність» III ступеня», зокрема випускники командного факультету: полковник Добжанський Валерій Віталійович (1995 р. випуску); майор Люлька Юрій Володимирович (2003 р. випуску); майор Забродський Вадим Йосипович (2001 р. випуску, посмертно); старший лейтенант Хайло Сергій Миколайович (2004 р. випуску); лейтенант Онушко Олексій Володимирович (2014 р. випуску) та ін.

Ордена Данила Галицького удостоєні четверо колишніх курсантів, зокрема полковник Євтушенко Олег Вікторович (2001 р. випуску командний факультет) та підполковник Киян Костянтин Миколайович (1997 р. випуску, командний факультет).

Медаллю «За військову службу» нагороджено дев’ятеро колишніх курсантів, зокрема полковник Ноздрачов Олексій Олексійович (1997 р. випуску, командний факультет), підполковник Кураш Леонід Степанович (2002 р. випуску, командний факультет) та ін.

14 колишніх курсантів отримали медаль «Захисник вітчизни». Сотні колишніх випускників мають нагороди та відзнаки Міністерства оборони України.

Цікаво, частина із тих, хто отримав нагороди від держави за вірність народу України, за мужність і сміливість виявлені під час АТО на Сході України, – це 10 нинішніх курсантів.

28 випускників ВВНЗ віддали своє життя за Україну, зокрема посмертно із них нагороджено 17 колишніх курсантів.

У нашому військовому закладі провадиться значна робота із виявлення інформації про наших колишніх випускників, збереження її та поширення серед молоді історії про їхні героїчні вчинки із захисту рідної Батьківщини. Видано три випуски літопису «Незламні герої». Відомий харківський журналіст Владислав Проненко у серії фільмів «Східний фронт» окремий фільм «Танчики» присвятив пам’яті капітана Олександра Лавренка. У стінах нашого вишу оформлені куточки пам’яті героїв танкістів, окремі стенди у «Музеї бойової стави», присвячені сьогоднішнім героям.

Підполковник Ганна Володимирівна Каракуркчі, перебуваючи у Маріуполі на науковій конференції у місцевому державному університеті, була приємно вражена, що наших колишніх танкістів курсантів знають у цьому навчальному закладі і зберігають про них пам’ять.

До 2005 року Харківський танковий інститут існував як повноцінний вищий військовий навчальний заклад із підготовки командирів танкових підрозділів, інженерів танкістів та інженерів радіаційного, хімічного, біологічного захисту. У результаті рішень командний факультет було переведено до Львова, скорочена кількість курсантів інженерного та хімічного профілю, ліквідовано навчальний полігон, частину навчально-лабораторного обладнання передано до Львова.

Політика свідомого знищення Збройних Сил України і базових вищих військових закладів України, зокрема Харківського інституту танкових військ, як не дивно, припинилася з початком Майдану. Як відомо, там відстоювалася людська гідність і справедливість. Саме там звучав лозунг-молитва: «Схід і Захід разом!».

Наприкінці 2013 року були готові документи на повну ліквідацію факультету… Але події на Сході України навесні 2014 року дали можливість інакше поглянути на недобиту українську армію та її військові вищі навчальні заклади, зокрема на факультет військової підготовки при НТУ ХПІ і збагнути ганебні наслідки політики щодо власного війська. В умовах війни, що розв’язав російський агресор, стала очевидною потреба у забезпеченні різних родів військ танками і спеціалістами танкової справи. Всі прагнули мати саме харківських висококваліфікованих спеціалістів. Забігаючи наперед, скажу, що сьогодні вже розпочалася підготовка таких фахівців для Національної гвардії України.

У стислий термін на зношеній техніці наші командири танкісти вирушали на Схід боронити Україну. З великою гіркотою згадую початок бойового шляху нашого колишнього випускника, командира танкового батальйону 51 омбр Леоніда Полінкевича, який ходив містечком і випрошував у людей гроші, аби відновити танки… Його життя трагічно обірвалося під Волновахою 22 травня 2014 року, разом із ним зазнали тяжких поранень ще кілька наших випускників. Саме там уперше продемонстрував сповна своє справжнє підступне обличчя «руський мір».

Перші ж танкові екіпажі із офіцерів факультету військової підготовки при НТУ «ХПІ» на танках ще до розгортання воєнних подій вирушили на захист українського кордону на Сході України. І тут згадуються слова одного із викладачів, полковника у відставці Ігоря Валентиновича Баркатова, який значний час своєї служби проходив у Трьохізбьонці, де дислокувалася танкова дивізія, з колишнім підлеглим, а нині жителем країни агресора про те, чи сунулися б російські війська на територію України, якби була там дивізія й інші військові частини різних видів військ, що дислокувалися на сході, чи пішли б вони у наступ, якби існував повноцінний танковий інститут. Відповідь була: «Однозначно, ні!»

За три роки ведення гібридної війни офіцери, військові викладачі ВВНЗ стали учасниками бойових дій і побували неодноразово на передовій, зокрема це 45 офіцерів із них 4 військовослужбовці жіночої статі, 92 курсанти та 17 контрактників, загалом ця цифра становить 156 учасників бойових дій. Тому окрім теоретичних знань, вони передають власний, здобутий у боях, досвід і навчають своїх підлеглих військової майстерності.

Понад шістдесят військовослужбовців факультету військової підготовки НТУ «ХПІ» з березня 2014 року по вересень 2015 року забезпечували ремонт і відновлення озброєння та військової техніки, пошкодженої в ході АТО. Зважаючи на те, що відчувався брак саме таких спеціалістів, курсанти ставали професійними незамінними і під час бойових дій виявляли неабияку мужність і винахідливість, щоб повернути техніку на передову. Траплялося, що із двох підбитих танків відновлювався один і знову ішов у бій. За цей час зведені ремонтні підрозділи направили на передову: 10 танків, 5 БМД-2, 169 БТР-80, 99 БМП–2(1), 1БРЕМ-1, 4 БРДМ-2, 2 автомобіля.

Під час ремонтної практики на 115 «Харківському бронетанковому ремонтному заводі» курсанти факультету відновили 10 танків Т-72Б для підрозділів, які задіяні в АТО.

Військовослужбовці і курсанти факультету, які виконували завдання з ремонту озброєння та військової техніки в зоні проведення АТО, здобули неоціненний практичний досвід зі своєї спеціальності. Багатьох з них нагороджено відзнакам Міністерства оборони України та НГШ ЗС України.

Сьогодні серед курсантського складу багато учасників бойових дій, що сприяє активізації і поглибленню оволодіння військовою професією.

Зразок гуманізму і вірності присязі Гіппократа виявив під час виходу із оточення під Дебальцевим начальник медичної служби факультету капітан медичної служби Колосов Юрій Валерійович, який, ризикуючи власним життям, вивозив поранених українських бійців.

У навчальному процесі використовуються навчальні корпуси з лекційними аудиторіями та лабораторіями, комп’ютерними класами та електронним тиром; навчально-тренувальні комплекси та лабораторії практичних занять; навчальні майданчики та містечка; спортивні комплекси і споруди; ділянка тактичної підготовки військовослужбовців та стройовий плац.

Для базової підготовки інженерів-механіків задіяні спеціалізовані класи та лабораторії університету, науково-дослідного інституту «Молнія». Підготовка фахівців військ РХБ захисту здійснюється з використанням матеріально-технічної бази двох хімічних факультетів університету.

Для проведення польових навчальних занять із курсантами та студентами використовується полігон 92 омбр, (смт Клугино-Башкирівка) та польова навчальна база в смт Подвірки та ін.

Факультет повністю укомплектований сучасними тренажерними комплексами, технікою та озброєнням для підготовки військових фахівців, зокрема сучасними зразками ОВТ, саме: БМ «Булат», БМ «Оплот», БРЕМ «АТЛЕТ».

Мабуть, не випадково курсант Степан Следзінський, львів’янин, на запитання, чому він приїхав навчатися до Харкова, сказав: «Вступив, бо тут краще навчають!» Підтвердження його слів є те, що сьогодні понад 50% навчального часу відведено на практичні заняття, які відбуваються на полігонах, де курсантів навчають водінню танків, стрільбі, тактичним діям, польовим виходам в умовах наближених до бойових і т. ін. У цих складних умовах відновлюється матеріальна база навчання на факультеті, яка відповідає вимогам сьогодення.

Слід зазначити, що підготовка офіцерських кадрів у Харкові ніколи не була легкою. Спочатку в танковому училищі, а згодом танковому інституті навчали за будь-яких умов, не лише командувати, водити машини, знати устрій машини, але й знаходити можливості виживати самому і своїм підлеглим. У дружньому колі говорили про харківських курсантів командного факультету: коли поставиш курсанту завдання за певний час вирити окоп і не даси лопату, то через зазначений час знайдеш виритий окоп і курсанта, який ще встиг відпочити.

У Харкові системою навчання завжди було досконале вивчення і застосування матеріальної частини, її експлуатації і ремонту. Сьогодні курсанти набувають знань окрім самого вишу і полігону ще й на базі заводу ім. В.О. Малишева, КБ ім. О.О. Морозова, танкоремонтному заводі, спеціалізованих кафедрах НТУ «ХПІ», який сьогодні увійшов до п’ятірки кращих світових ВНЗ. Перебування в складі ХПІ забезпечує факультету військової підготовки високий науково-технічний рівень формування майбутніх військових фахівців, а з іншого боку – саме харківська школа підготовки командирів танкістів надає можливість готувати універсальних високо підготовлених спеціалістів.

На сьогодні на факультеті здійснюється підготовка офіцерів тактичної ланки для Збройних Сил України за денною формою навчання за двома напрямами та двома спеціальностями підготовки «Інженерна механіка», спеціальність «Озброєння та військова техніка» та «Хімія», спеціальність «Озброєння та засоби військ РХБ захисту та екологічна безпека» за освітнім ступенем «магістр» («спеціаліст») із загальним терміном навчання 5 років. навчання студентів вищих навчальних закладів за програмами підготовки офіцерів запасу (термін навчання 2 роки); підготовка офіцерів на курсах підвищення кваліфікації офіцерів військових частин і підрозділів Сухопутних військ Збройних Сил України (термін навчання 15 діб); перепідготовка та підвищення кваліфікації військовослужбовців, призваних за мобілізацією за 11 військово-обліковими спеціальностями за напрямом «Технічне забезпечення», та «РХБ захист».

У процесі навчання беруть участь 5 докторів наук, 25 кандидатів наук, 2 доценти, 20 аспірантів і здобувачів, досвідчені викладачі та ветерани бронетанкової справи. Науковими розробками займають науковці спеціалізованих наукових лабораторій, результати їх праці використовуються як в навчальному процесі підготовки військових спеціалістів, так і втілюються в практику.

У практику навчання майбутніх військових фахівців у Харкові запроваджуються спільні міжвузівські військові навчання за програмами НАТО. В 2015–2016 навчальному році на факультеті військової підготовки НТУ «ХПІ» були проведенні спільні занять на фоні загальної тактичної обстановки між ВВНЗ. До проведення цих занять залучались курсанти факультету молодших курсів у ролі загальновійськових підрозділів, старших – у ролі фахівців з питань «Технічного забезпечення» та «Радіаційного, хімічного, біологічного захисту». Підрозділи курсантів факультету ППО Сухопутних військ Харківського Національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба залучались у складі підрозділів ППО Сухопутних військ. Метою заняття ставилось організувати взаємодію між всіма підрозділами та добитись єдиного розуміння порядку виконання завдань за призначенням.

Але попри напружений графік служби, навчання і практику, наші курсанти знаходять час для проведення серед школярів і підлітків Харкова й області «Уроків мужності», на яких знайомлять із подвигами своїх старших товаришів, запрошують на навчання до ВВНЗ, славного своїми бойовими традиціями.

Харківські курсанти танкісти під час Великого посту 2017 року долучилися до всеукраїнської акції «Книги для шкіл Сходу України», що організувала Видавнича група «Основа» (м. Харків). У вихідні дні під час звільнення вони разом із курсантами Харківського Національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та Харківської академії національної гвардії допомагали комплектувати і пакувати 90 тисяч примірників навчально-методичної літератури, яку офіцери цивільно-військового співробітництва відправили за адресами.

Власне, традицію співпраці із місцевим населенням неокупованого Сходу України започаткували з 2015 року саме колишні курсанти ХІТВ та волонтери Харківщини, які окрім необхідних речей, харчів доставляли в школи необхідні для навчання учнів книги та художні видання. Згодом ця традиція набула всеукраїнського розмаху, адже до неї долучилися військові із різних куточків України, вірні різних православних конфесій, небайдужі громадяни. «Схід і Захід разом!» – ці слова перетворилися у спільну справу побороти зло добром, а харківські танкісти взяли в ній чи не найактивнішу участь.

Сьогодні ті харківські військові спеціалісти, які несуть службу на передовій, хто допомагає місцевому населенню вижити в тяжких умовах розв’язаної війни, стають прикладом і зразком вірності присязі Українському народу, його Збройним Силам. Тому проголошення про відновлення підготовки фахівців бронетанкових і механізованих військ у Харкові, відновлення інституту танкових військ – це перемога здорового глузду, збереження харківської школи підготовки командирів танкістів, що сприятиме надійному захисту України від російського агресора.

Із 1944 року створена школа підготовки фахівців живе і вдосконалюється. Сьогодні у Збройних Силах України на різних командних посадах у військах часто зустрічаються наші колишні випускники. За роки існування ВНЗ підготував майже 25000 кадрових офіцерів, більшість з яких мають життєве кредо «життя — Державі, честь – нікому».