Конкурс «Вибачення перед мамою – 2014»
смт.Печеніги

***

«Вибачення перед мамою»

Мама, матуся, мамочка!
Я дуже тебе люблю!
Завжди чекаю тебе з роботи, щоб залюбки поговорити з тобою. Мені так подобається розмовляти з тобою на різноманітні теми.
Але буває так, що я іноді згадую про те, як погано себе поводила, та як одного разу обманула тебе і вчинила так,як сама вважала за потрібне. Я дуже картаю себе за той день.\

Одного разу на день народження мого молодшого братика повинні були приїхати гості. Мама попросила мене, щоб я попилососила кімнату, але до мене прийшли мої друзі і попросили мене, щоб я вийшла на прогулянку.
І як же мені хотілося погуляти! Я пообіцяла мамі, що прийду через півгодини.
Година за годиною пролетіли не помітно. Наступив вечір. І тут я згадала про що обіцяла своїй мамі!

Прийшовши додому, я побачила, що кімната вже була чистою і мені стало дуже соромно.
Я побачила маму виснаженою. Вона була засмучена за мою поведінку.

Матусю, я обіцяю тобі, що завжди буду виконувати все, що ти попросиш, буду тебе завжди слухати, головне, щоб було добре нам обом!

Ольга Рожко, 7-В клас, Вололимир-Волинського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст.№3-ліцей»

***

Вибачення перед мамою

Матінко! Матусенько мила!
Чудова пташко, що дала мені життя!
В тобі таїться велика та безмежна сила,
Яка не потребує співчуття.

Життя – це ж є чарівна казка,
Його нам матінка дала.
В нім є турбота й ніжна ласка,
Яку пронесемо ми крізь життя.

Але ж матусю, сонце, зіронько ти мила!
Яка ж нещира я дочка.
Пробач мене, голубко ніжна,
Я ж не хотіла й маю каяття.

Я ж не подумала, коли це зло творила,
А ти ображена пішла, пішла…
Мені було і страшно, і лякливо.
Мов блискавка якась страшна

Ударила мене в цю мить щосили.
І я вже стала інша, мов не та.
А ти ж знову це стерпіла…
Пробач, матусенько моя…

Дудко Мар’яна, учениця 8 – А класу НВК «ЗОШ І-ІІІст. №3 – ліцей» міста Володимира-Волинського

***